ЗЗСО І-ІІІ ступенів с. Кузьминці

Усе далі і далі відходять грізні роки ІІ Світової війни. Цьогоріч ми відзначаємо 71 річницю перемоги над нацизмом у ІІ Світовій війні. Ніколи не згасне пам’ять про всіх тих, хто поліг у боях, віддав життя для нашого щастя. Не щезне в пам’яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над нацизмом.   Учні  1 – 2 класів відвідали Обеліск Слави та погруддя О. Г. Чорноморця. Низько вклонились перед величчю подвигу своїх односельчан, принесли квіти  і хвилиною мовчання вшанували пам’ять всіх, хто не повернувся живим з поля бою. 

Минають роки, відлітають у вічність. Усе далі відходять грізні і важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам'ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя. Кожен із нас поділяє думку, втілену в словах: „Ніхто не забутий, ніщо не забуто".  З нагоди відзначення 71-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі 5 травня  відбулась зустріч учнів початкових класів із ветераном, учасником параду Перемоги, Рижуком Олександром Никифоровичом.  Напевне, тільки людина, яка бачила війну, яка пережила її, може розповісти сучасним дітям про те, що  таке війна з її жахами, страхом, втратою людей, які були  близькими.  Олександр Никифорович згадував важкі випробування, що випали на його долю, пекельні роки війни, нелегкий повоєнний час. Ветеран щиро бажає одного: щоб ніколи не повторилися роки лихоліття, які йому довелося пережити, щоб вічно панував у світі мир і спокій, щасливими були діти, здоровими онуки та правнуки. Ветеран упевнений, що пам'ять про ті полум’яні роки ніколи не згасне в наступних поколіннях, що саме такі зустрічі дають йому друге дихання – можливість поспілкуватися з підростаючим поколінням і попри різні проблеми мету бачить одну – допомогти виховати патріотично налаштовану молодь.

 Після розповіді Олександра Никифоровича діти оточили його: їх цікавили деталі, вони із запалом ставили все нові і нові запитання.

         Ми зичимо ветерану довгих  років життя і сподіваємось, що ще не одна ватага  учнів зможе  задати йому запитання, дізнатися і зрозуміти  більше про страшну війну.

В ценрі села Кузьминці  стоїть мовчазний Обеліск слави на честь воїнів – односельців, які не повернулися з фронтів  Другої світової війни.  На мармурових плитах  викарбувано  284 прізвища наших славних захисників. Напередодні відзначення 71 річниці Перемоги над нацизмом учні 9 класу впорядкували територію Обеліска слави. 

«Я пам’ятаю, я пишаюсь» - під такою назвою пройшов у 5 класі  урок мужності, присвячений пам'яті героїв Другої світової війни, який організувала класний керівник Кочерягіна Н. П. Упродовж розмови учні ділилися спогадами, які зібрали від  своїх  рідних про важкі лихоліття  війни, про незабутній подвиг солдатів, які ціною свого життя врятували світ від нацизму,  про  нелегке життя в тилу.   П’ятикласники виготовили червоні маки  як символ перемоги над нацизмом у Європі та пам’яті про загиблих воїнів. Наш обов'язок — не тільки у свята згадувати, а кожен день пам'ятати про всіх, хто здобув перемогу, бо пам'ять робить нас сильнішими, вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.

   Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 28.04.2016 року  №1/9-212 «Про відзначення Дня пам'яті та примирення» у нашій школі 04-09 травня проходить естафета пам'яті  і вшанування подвигу Українського народу в Другій світовій війні,  поваги до всіх  тих, хто боровся проти нацизму. День Перемоги залишиться для нас назавжди затьмареним гіркотою втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближали патріоти, котрим було дуже нелегко у важкі  воєнні літа. У довічному боргу наше покоління перед ветеранами війни. Напередодні Дня Пам'яті та примирення учні 10 класу відвідали Меморіал Слави, де поклали квіти і вшанували хвилиною мовчання  всіх тих, хто не повернувся з ІІ Світової війни. 

Читай і думай, друже мій,

І не цурайся свого роду.

Земля - це книга, у якій

Історія твого народу

                    Д. Білоус

Минають дні, спливають роки. З кожним роком стає все менше живих свідків, які можуть розкрити нам багато  цікавих сторінок історії нашого краю. Народна мудрість вчить: «Людина, яка не знає свого минулого, не має майбутнього». Тільки вивчивши сторінки минулого, стає зрозумілішим сьогодення, яснішим видніється майбутнє. У кожної людини своя доля. В одних вона світла і щаслива, в інших гірка і безрадісна, у третіх – з розчаруванням і світлими надіями.   Цікаву екскурсію у минуле здійснили учні 7 класу разом із класним керівником Лісянцем О.І., гортаючи сторінки шкільної рукописної книги "Цікаві люди мого села", дізналися про історію родоводу, біографічні та життєві стежини звичайних і таких  «незвичайних» людей нашого села, серед яких учасники АТО, працівники медицини, освіти,  культури, хлібороби. Учасники заходу  були щиро здивовані   іх  захоплюючими  життєвими історіями та значними досягненнями.  Тож будьмо уважнішими один до одного!