З-поміж багатьох свят у календарі є день, коли настрій усієї країни особливо                               урочистий і радісний.  Цей день – перше вересня. І сьогодні він ясним осіннім промінчиком постукав  у вікна школярів закладу освіти с.Кузьминці , запрошуючи їх відзначити початок нового навчального року. А цьогоріч  він особливий – малеча Кузьминецької громади святкує новосілля –   дитячий заклад «Веселка» гостинно відчиняє двері для своїх відвідувачів. Красивих, радісних, схвильованих малюків  у цей день дружна шкільна родина приймала у свої обійми . Віншували здобувачів освіти та малечу поважні гості, які завжди готові прийти на допомогу і приклали чимало зусиль, щоб створити комфортні умови для школярів у закладі , щоб найменші жителі нашої громади стали мешканцями нового садочка:  народний депутат України Кучер М.І.,Альчук Д.П. - заступник голови Гайсинської районної адміністрації ,  Безбах В.В. - голова   Кунківської сільської ради  , Мехед М.М. - начальник відділу освіти Кунківської сільської ради,  Шрамко В.М. -  начальник відділу освіти Гайсинської міської ради, Клименков Р.О. -голова фермерського господарства «АГРО-ЕКОПРОДУКТ»,   Кирилюк В.Ф. –адміністратор ТОВ ПК  «Зоря Поділля» , Благовісний С.І.,  Щаслива Л.П. – ініціатор  створення садочка, Новак О.Г.-  староста Кузьминецького старостинського округу . Колектив закладу вдячний за підтримку, допомогу та розуміння , а школярі та малеча обіцяли віддячити гарними успіхами у навчанні і поведінці.

Сьогодні у нашій щотижневій розсилці дізнавайтесь про Всеукраїнський серпневий форум «Освіта України 30 без бар’єрів: вектори якості та успіху», забезпечення ноутбуками вчителів, використання залишків коштів за освітньою субвенцією та форум «Реформа системи шкільного харчування». 

ВІДБУВСЯ СЕРПНЕВИЙ ФОРУМ 2021

Сьогодні, 19 серпня, відбувся Всеукраїнський серпневий форум «Освіта України 30 без бар’єрів: вектори якості та успіху». У заході взяли участь, зокрема, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, Голова Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, народні депутати.

Пропонуємо ознайомитись із найважливішими матеріалами за підсумками форуму:

• про розвиток людського капіталу як місії освіти, а також основні події в освітньому просторі впродовж 30 років – за цим посиланням
   
• про зміцнення соціального статусу вчителя, підтримку педагогічних працівників, збільшення посадових окладів освітян на 20% з 1 січня та ще на 8,4% з 1 грудня 2021 року – читайте тут
   
• про виступ Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, який наголосив, що наразі реформування освіти є одним із пріоритетних завдань для України, зокрема і для Верховної Ради – ось тут
   
• про виклики освіти перед пандемією COVID-19, іноземний досвід для української освіти, розвиток вчителів базової школи, що обговорили під час панельної дискусії «Співпраця з міжнародними партнерами “Нові горизонти міжнародного співробітництва”» – за цим лінком

Міністерство освіти і науки повідомляє, що інформація в соціальних мережах щодо скасування освітнього процесу в закладах освіти з 1 вересня є недостовірною.

Зазначимо, Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет нещодавно наголосив, що при будь-якому рівні епідемічної небезпеки освітній процес триватиме. Якщо заклад освіти не зможе працювати в очному форматі, будуть організовані інші форми (змішана чи дистанційна) та діти продовжуватимуть навчання.

Користуйтеся лише перевіреними джерелами інформації. Нагадаємо, що МОН має офіційні вебресурси: 

• сайт      Facebook      Telegram    Twitter    YouTube

У межах ініціативи МОН та Мінцифри щодо забезпечення ноутбуками вчителів у 2021 році на сьогодні вже оголошено тендери на майже 49 тис. ноутбуків. Загалом цьогоріч за рахунок субвенції на боротьбу з COVID-19 та його наслідками під час освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти у розмірі 980 млн грн планується закупити майже 65 тис. ноутбуків (з урахуванням співфінансування з місцевих бюджетів і очікуваної вартості ноутбука орієнтовною сумою 20 тис. грн).

Станом на 18 серпня у 21-й області та трьох районних в м. Києві держадміністраціях проведення тендерів, а саме збір тендерних пропозицій, перебуває в активній фазі. Процес можна відстежувати за допомогою спеціального дашборду.

Придбані ноутбуки закріплюватимуться за навчальними кабінетами відповідних закладів та використовуватимуться виключно для організації освітнього процесу у ЗЗСО. У разі встановлення заборони на відвідування закладів освіти її здобувачами ноутбуки на період дії такої заборони можуть надаватися у користування педагогічним працівникам з метою належної організації освітнього процесу.

Докладніше про це читайте тут. 

 ЗАЛИШКИ ЗА ОСВІТНЬОЮ СУБВЕНЦІЄЮ МАЮТЬ БУТИ СПРЯМОВАНІ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ ПЕДАГОГІВ ТА ОНОВЛЕННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ

МОН як головний розпорядник коштів освітньої субвенції наполегливо рекомендує засновникам закладів освіти провести ґрунтовний аналіз поточного стану матеріально-технічної бази та спрямувати залишки коштів за освітньою субвенцією, що утворилися на рахунках місцевих бюджетів станом на 1 січня 2021 року та/або були перераховані на рахунки територіальних громад з районних бюджетів у поточному році, на оплату праці педагогічних працівників та оновлення матеріально-технічної бази закладів та установ освіти. Про це йдеться в листі МОН із роз’ясненням щодо використання залишків коштів за освітньою субвенцією. 

Станом на 1 січня 2021 року загальний обсяг залишків коштів за освітньою субвенцією на рахунках місцевих бюджетів становив 5 322,7 млн гривень, включаючи кошти, що мають цільове призначення, виділені відповідно до рішень Кабінету Міністрів у 2015-2020 роках. Станом на 1 липня 2021 року – 6 826,9 млн гривень. 

Деталі – за цим посиланням. 

 ВІДБУВСЯ ПЕРШИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ФОРУМ «РЕФОРМА СИСТЕМИ ШКІЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ»

Нові стандарти та меню, сучасні технологічні процеси, роль громад та керівників закладів освіти в успішній реалізації реформи шкільного харчування, ефективний контроль і безпека. Про це та багато іншого йшлося під час форуму «Реформа системи шкільного харчування», який відбувся 13 серпня за участі Першої леді Олени Зеленкської, Міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, Міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка та представників громадської організації «Національна асоціація громадського харчування». 

Реформування шкільного харчування, спрямоване на розбудову системи здорового харчування, формування культури харчування та правильних харчових звичок і здійснюються відповідно до Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища в Новій українській школі.

Пріоритетами для МОН у процесі реформи залишаються такі заходи:

• модернізація харчоблоків;
• організація інформаційно-роз’яснювальної роботи з розбудови системи здорового харчування, формування культури харчування та правильних харчових звичок;
• підвищення фахової спроможності всіх причетних до організації шкільного харчування – освітян, управлінців і кухарів.

Докладніше про це читайте у цьому матеріалі.   Дякуємо, що залишаєтесь із нами на зв’язку.

З любов'ю  команда Міністерства освіти і науки України

 Забезпечення рівного доступу до освіти і неупередженого ставлення до всіх дітей — такі ж важливі завдання директора  і колективу школи, як і забезпечення якості освітньої діяльності школи.

Принцип інклюзивності та справедливості в освіті передбачає, що всі діти повинні мати доступ до освітніх можливостей, що сприятиме досягненню ними кращих результатів у навчанні незалежно від статі, національності або достатку, освіти чи професії їхніх батьків.

Що таке дискримінація та як її виявити?

Дискримінація — це ситуація, коли дитина чи група дітей за певними ознаками (інвалідність, місце проживання, добробут родини, стать, віра тощо) обмежується у користуванні правами, послугами, свободами без обґрунтованих правомірних причин. Прикладом прямої дискримінації може бути різниця у ставленні до різних груп дітей протягом навчання: від кого очікують і стимулюють до більших успіхів, скажімо, в математиці, кого вважають менш здібними, кого готові більше заохочувати, підтримувати тощо.

Якщо пряма дискримінація більшості людей зазвичай очевидна, оскільки полягає у менш прихильному ставленні, то з непрямою дискримінацією складніше. Непряма дискримінація проявляється через формально нейтральні правила, норми, критерії чи практику, коли певна людина або група людей опиняється у невигідному становищі порівняно з іншими, або отримує гірші умови. Прикладом непрямої дискримінації може бути ситуація, коли до школи потрібно прийти у певному одязі, а у окремої групи дітей через фінансовий стан родини немає такої можливості.

Поруч із дискримінацією завжди “ходять” упередження — хибні або негативні думки про людину, що складаються наперед, а висновки про її здібності чи нахили робляться лише за певною ознакою. Наприклад, коли про людей ромської національності наперед думають як про нечесних або про дітей певної статі — як про схильних до певних наук, гуманітарних чи природничих.

При визначенні, чи належним чином забезпечуються в школі права дітей, потрібно переконатись, що всі групи дітей — різної статі, національності, стану здоров’я тощо, мають рівні права і можливості. Не менш важливо перевірити, чи відсутнє упереджене або дискримінаційне ставлення як до окремих дітей, так і груп дітей, об’єднаних певною ознакою. Особливу увагу у виявленні ознак дискримінації чи упереджень варто звернути, якщо у школі є діти та сім’ї-представники національних чи релігійних меншин, діти з особливими освітніми потребами, представники різних етнічностей та культур.

Перешкоди у забезпеченні недискримінаційного середовища у школі:

●     Соціальні — стереотипи і упередження, відсутність даних або недостатня кількість даних про реальні потреби різних груп людей за статтю, віком, майновим становищем тощо.

Наприклад, менше заохочення дівчат до IT сфери через стереотип, що це чоловіча професія, або хлопців — до гуманітарних наук, оскільки вони вважаються “жіночими”.

●     Організаційні — розташування, розклад занять, логістика/транспорт, бюрократичні процедури.

Наприклад, відсутність пандуса може бути непомітна фізично здоровій людині, але буде перешкодою для людей на візках або батьків з дитячими колясками.

●     Особисті — економічні і фінансові можливості, стан здоров’я, релігійні переконання, національні традиції, велика кількість дітей у родині, кількість вільного часу поза школою тощо.

Наприклад, неврахування релігії дітей при викладанні певних предметів, зокрема християнської етики, або неврахування різниці в релігійних святах.

Як перевірити свої або чужі упередження?

Ми всі маємо припущення і певні упередження, які формуються культурним середовищем, поведінкою, сферою діяльності, робочою атмосферою тощо. Навіть якщо здається, що ставлення до всіх однакове, а припущення відповідають дійсності, завжди варто це перевірити, поставивши припущення під сумнів.

Додатково до індивідуальних упереджень школа може мати формальну і неформальну політику, традиції, норми, які можуть вплинути на формування упереджень учасників освітнього процесу. Завжди доцільно перевіряти, чи відповідають припущення реальному стану речей та як саме на освітній процес можуть впливати неформальні традиції школи.

Допомогти в цьому можуть збір інформації, консультації, опитування та наступні перевірочні запитання.

Ці запитання варто включити до анкет учнів та вчителів під час проведення самооцінювання школи. Також вони можуть бути корисними для саморефлексії директора при самооцінюванні школи.

5 кроків, щоб запобігти дискримінації у школі

Якщо відповіді на перевірочні питання просигналізували про проблему, або ж вона була виявлена у ході спостережень, або спілкувань із учасниками освітнього процесу, наступні 5 кроків допоможуть структурувати дії та уникнути повторюваності проблеми у майбутньому.

Крок 1. Аналіз ситуації

На цьому етапі варто детально проаналізувати всю наявну інформацію: зібрати відомості від сторін, на яких впливає ситуація, дані про релевантні законодавчі норми, правила, міжнародні стандарти, кращі практики — позитивний досвід в аналогічних чи схожих ситуаціях, а також врахувати наявні соціальні, культурні та економічні умови. Варто використовувати лише достовірні джерела.

Наприклад, директора школи повідомили про випадок булінгу щодо учня чи учениці у школі. У такому випадку необхідно проаналізувати законодавство, що визначає булінг і алгоритм дій школи у такій ситуації (зокрема Наказ МОН 28.12.2019 №1646), інші джерела інформації із порадами фахівців (настанови Освітнього омбудсмена тощо).

Крок 2. Визначення сторін проблеми

Щоб вирішити проблему, особливо важливо розуміти, хто є її сторонами і чи є щодо цих осіб або груп осіб упередження (включаючи ваші власні).

Наприклад, батьки повідомляють про образливу поведінку групи учнів або учениць. Директорові слід з’ясувати, хто ті учні, на яких скаржаться батьки, чи належать вони до категорії малозабезпечених сімей або ж до національності, щодо якої розповсюджені певні упередження. Цю інформацію варто враховувати у роботі щодо запобігання можливій дискримінації за цими ознаками.

Важливо пам’ятати, що потрібно враховувати лише факти, а не припущення щодо схильності тієї чи іншої групи дітей до певної поведінки. Це потрібно враховувати також і у випадках, коли постраждалою стороною є дитина з певної категорії (внутрішньо переміщені особи, дитина з інвалідністю тощо). При визначенні сторін проблеми не варто також слідувати припущенням щодо можливих провокацій з боку постраждалої сторони: звинувачення постраждалих є недопустимим.

Крок 3. Виявлення потреб сторін

Збираючи інформацію про потреби сторін, важливо пам’ятати, що вони не можуть бути однаковими у всіх, наприклад, всього учнівства і вчительства. Втім, зібравши їх, ці потреби слід згрупувати та не вдаватись до зайвої індивідуалізації. Способами збору інформації можуть бути обговорення, опитування, дослідження, консультації, співбесіди, круглі столи тощо. Проте у будь-якому випадку доцільно виявити та врахувати позиції різних груп людей: різного віку, статі, стану здоров’я, національності тощо. Ці дані потрібні, щоб оцінити вплив ситуації/проблеми на різні групи осіб.

Варто пересвідчитись, що всі заінтересовані сторони змогли висловити свою позицію і були почуті. Для цього варто з’ясувати, чи наявні перешкоди в доступі до обговорень для певних груп осіб: чи всі зацікавлені сторони можуть отримати інформацію про обговорення, дістатися місця обговорень у визначений час, зрозуміти і почути інших, висловитись. На цьому кроці може бути виявлено, що відсутня певна інформація, є певні прогалини в даних, які потрібно заповнити. Наприклад, батьки учнів філій опорної школи можуть мати труднощі з доїздом на загальні батьківські збори.

Крок 4. Розроблення варіантів рішень

Використовуючи зібрані на попередніх кроках дані, формуємо декілька альтернативних варіантів вирішення ситуації/проблеми. На даному кроці також потрібно пересвідчитись, чи були враховані потреби та інтереси всіх сторін та оцінено різницю впливу і наслідків рішення на різних груп дітей, інших учасників освітнього процесу. Проаналізувавши впливи і ризики, обираємо оптимальне рішення. Якщо ви виявите, що рішення може мати негативні наслідки або нести ризики для деяких груп дітей або дорослих, варто оптимізувати такі рішення.

Наприклад, при визначенні заходів, які будуть найбільш ефективними для покращення дисципліни під час уроків, варто зібрати інформацію про вплив тих чи інших активностей (додаткові заняття та завдання, інша подача матеріалу тощо), а також вивчити, як вони можуть вплинути на ситуацію конкретної дитини (чи можливі погіршення взаємин з батьками, відсутність можливості відвідувати позашкільні заняття тощо). Варто також врахувати навантаження на вчительство у випадку ухвалення рішення про зміну подачі навчального матеріалу, реакцію на зміни батьків тощо.

Крок 5. Моніторинг та оцінка результатів

Моніторинг і оцінка результатів допоможуть виміряти ефективність обраного шляху вирішення проблеми, а також коригувати свої дії у майбутньому. Разом із тим постійний моніторинг ситуації допоможе надалі запобігти проявам дискримінації чи упереджень, передбачити у річному плануванні роботи закладу заходи щодо виявлення та профілактики дискримінації тощо.

Спостереження, моніторинги та опитування учасників освітнього процесу, що проводяться у ході самооцінювання школи, можуть стати дієвими інструментами на цьому шляху. Варто пам’ятати ознаки, за якими може відбуватись дискримінація, моніторити наявність учнівства та їхніх сімей з будь-якою із таких ознак та звертати особливу увагу на них при проведенні самооцінювання. Додавання до анкет запитань щодо проявів дискримінації у школі також допоможе здійснювати моніторинг та збирати інформацію.

Варто також відстежувати незаплановані результати для різних груп і продумувати позитивні дії — спеціальні заходи, що мають правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету і спрямовані на усунення виявлених нерівностей у можливостях чи дискримінації. Прикладом таких позитивних дій може бути проведення додаткових навчань/тренінгів для вчителів щодо виявлення та протидії цькуванню і дискримінації за ознаками статі, економічного статусу, національності, релігії тощо.

Наприклад, у школі часто трапляються бійки і ви хочете зменшити кількість таких інцидентів. У такому випадку потрібно визначити, яка кількість конфліктів трапляється за певний проміжок часу (місяць, три місяці тощо) станом на початок моніторингу. Це будуть ваші вихідні дані. Далі відповідальна особа має фіксувати кожен інцидент бійки та збирати інформацію про те, що сталось, хто був учасником, вік, стать дітей тощо. Порівняння ситуації із вихідними даними можна проводити раз на півроку й на основі отриманих даних робити висновки про успішність або неуспішність заходів з протидії конфліктам, коригувати їх.

Хід та результати усіх кроків варто фіксувати, а спосіб такого фіксування можна обирати самостійно. Рекомендується інформувати учасників освітнього процесу про зібрані дані (пам’ятаючи про захист персональних даних) та про ухвалені на їх основі рішення. 

Матеріал підготовлено в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади. 

    На виконання наказу Міністерства  освіти і науки України № 178 від 23.03.2005 року, яким затверджено Положення  про порядок щорічного звітування  керівників  закладів освіти перед педагогічними колективами та громадськістю, сьогодні,  22 червня 2021 року у актовій залі ЗЗСО І-ІІІ ступенів с. Кузьминці  відбулося звітування керівника закладу Волошанюк С.Г про роботу у 2020-2021 навчальному році. 

Радісно і весело шумить шкільна дітвора. Ось і прийшло до нас довгоочікуване для усіх школярів свято.  Цього дня усі – дорослі  і діти – стають трішки іншими. Оберемки квітів, усміхнені обличчя і сльози на очах, щирі напутні слова та вітання керівника закладу, учнів першого , четвертого та випускників дев’ятого класу  – все це свято останнього дзвоника.

 Бажаємо всім учням приголомшливих літніх канікул. Випускникам - відмінного старту на життєвому шляху. А вчителям – гордості і захопленості від успіхів їхніх учнів! Прекрасного  всім відпочинку!

10 червня  здобувачі освіти нашого навчального закладу здійснили захоплюючу мандрівку до Fentezi-Park «Нова Софіївка» та Музею кораблів на набережній Осташівського ставу.Прогулянка  Софіївкою принесла масу задоволення, школярам сподобалися унікальні композиції і арт-об'єкти, де світ української культури та міфології поєднується зі світом стародавнього Сходу… і як це все вміщується тут? На набережній Осташівського ставу побачити найбільшу кількість макетів історичних кораблів на одній локації. Музей кораблів увійшов до Національного реєстру рекордів України. Діти із захопленням споглядали міфічний «Летючий голландець», підводний човен «Наутілус» з роману Жуля Верна, тральщик «Черкаси», корабель «Санта Марія», на якому Колумб відкривав Америку, науково-дослідне судно «Каліпсо», дракари вікінгів та багато інших.